- Потреба в науково-дослідницькій
діяльності.
Головна мета– дати учневі можливість спробувати
свої сили у певній галузі знань.
Мотивація: вироблення умінь і навичок, які знадобляться під час навчання у ВНЗ. Цікаве спілкування.
В основі
вибору напрямку повинна
лежати зацікавленість учня.
Мета роботи – формування інтелектуальних умінь (аналіз, синтез, порівняння, оцінка тощо); вироблення дослідницьких умінь (вибрати тему; укласти бібліографію; опрацювати наукову літературу; проаналізувати її, систематизувати результати; визначити коло питань для аналізу; написати роботу; оцінити її тощо); формування комунікативних компетентностей.
Система повинна включати:
- ознайомлення з особливостями
наукової діяльності;
- оволодіння алгоритмом написання
наукової роботи;
- вироблення умінь працювати з
бібліографічними матеріалами.
Наукова
робота – це
самостійно виконане наукове дослідження тієї чи іншої проблеми, яке відповідає
науковим принципам, має певну структуру, містить результати власного пошуку,
власні висновки. Її якість може бути визначена за такими критеріями:
- актуальність;
- складність, науковість, повнота
розкриття теми;
- аргументованість висновків;
- елемент творчості;
- стиль, грамотність.
а) вибір
теми:
- урахування зацікавлень, сил і
здібностей учня;
- актуальність;
- новизна;
- достатність фактичного
матеріалу (особливо для краєзнавчих тем);
- “виграшність”.
б)
формулювання теми (просто, коротко й оригінально. Одним реченням, хоча може
бути й підзаголовок);
в) алгоритм
роботи над темою:
- Укладання бібліографії
(«концепт» пункту: «що вже написано про це?»)
Бажано на окремих аркушах (це зручно), хоча можна й загальним списком. - Робота з текстами (перше прочитання).
Нотуються враження, думки. - Опрацювання літературознавчих
джерел. (Мета:
з’ясувати, що вже зроблено з обраної теми, аби визначити, «а що ж маю Я
зробити?».
Зокрема, слід знайти відповіді на запитання: «Про що пишуть?» « Як?» « Які аспекти виділяють?» тощо).
Літературознавчі джерела конспектуються на окремих аркушах, записи роблять з одного боку – так за потреби їх можна буде порізати і згрупувати за розділами тощо. - Систематизація
літературознавчого матеріалу, визначення поля власних досліджень (тобто
чітко сформулювати питання, відповідь на яке і стане розкриттям теми).
- Повторне опрацювання
літературознавчих джерел (уже під кутом зору пошуків визначеного
матеріалу, що стане опорою в науковому дослідженні).
- Повторне прочитання текстів уже
з позиції вибраних
наукових поглядів.
- Поява начерків плану майбутньої
роботи.
ВСТУП (не
озаглавлюється і не нумерується!).
Актуальність теми дослідження.
Стан вивчення проблеми (хто з науковців працював над нею, що вдалося з’ясувати, що ні, які питання потребують подальших досліджень).
Предмет дослідження.
Мета.
Завдання.
Новизна роботи.
Теоретичне та практичне значення.
Актуальність теми дослідження.
Стан вивчення проблеми (хто з науковців працював над нею, що вдалося з’ясувати, що ні, які питання потребують подальших досліджень).
Предмет дослідження.
Мета.
Завдання.
Новизна роботи.
Теоретичне та практичне значення.
ГОЛОВНА
ЧАСТИНА (складається з окремих розділів, підрозділів, пунктів та підпунктів, які мають
власні назви).
Висвітлюються теоретичні основи роботи.
Пояснюється зміст уживаних термінів.
Викладається хід дослідження.
Висвітлюються теоретичні основи роботи.
Пояснюється зміст уживаних термінів.
Викладається хід дослідження.
ЗАУВАГИ:
- Зміст дослідження має
відповідати меті.
- Аналіз проблеми не повинен
підмінятися викладом біографії письменника.
- Усі посилання повинні мати
вказівку на авторів та джерела.
- Самостійність повинна бути головним
принципом роботи: наївно думати, що члени журі та експерти, які
здебільшого є науковцями зі стажем і мають значний досвід роботи з розвідками
юних науковців, не знають головних джерел списування і не виявлять їх.
- Хиба реферативності
часто виявляється, коли в роботі відсутні новизна та авторський внесок,
натомість вони заміняються «наскубаними» з різних, хай навіть авторитетних
джерел цитатами.
- Логічність викладу, плавність
переходу від одного питання до іншого.
ВИСНОВКИ (не
озаглавлюються і не нумеруються!).
Висновки повинні містити:
Короткий виклад найважливіших результатів роботи.
Їх важливість для науки.
Перспективи застосування на практиці.
Рекомендації щодо подальших досліджень.
Висновки повинні містити:
Короткий виклад найважливіших результатів роботи.
Їх важливість для науки.
Перспективи застосування на практиці.
Рекомендації щодо подальших досліджень.
Типові
недоліки:
- Неповнота розкриття теми.
- Відхилення від теми
дослідження.
- Описовість.
- Нечіткість мети, завдань
дослідження.
- Робота не самостійна.
- Відсутність власних висновків.
- Відсутність посилань.
- Недотримання наукового стилю
викладу.
- Стилістика.
- Грамотність.
Оформляється
як курсова (дипломна) у ВНЗ.
Обсяг – 20-30 друкованих сторінок.
Не рахуються (але нумеруються) титульна сторінка, список літератури, додатки, таблиці (якщо займають площу сторінки).
Не рахуються (але нумеруються) титульна сторінка, список літератури, додатки, таблиці (якщо займають площу сторінки).
Кожен
пункт плану починається з нової сторінки.
Аркуші
формату А-4, текстовий редактор Microsoft Word, шрифт Times New Roman, 14
розмір, полуторний інтервал. Вирівнювання по ширині.
Абзацні
відступи: 3 – 5 інтервалів
(або стандартний комп’ютерний).
Поля:
- верхнє – 20 мм;
- ліве й нижнє не менше 20 мм
(ліве можна 28, а нижнє – 20 мм);
- праве – 10 мм.
На одній
сторінці – 40±2 рядки.
Заголовки
- відокремлюються від тексту
зверху і знизу 3 інтервалами;
- заголовки структурних частин
(ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ЛІТЕРАТУРА, ВИСНОВКИ) друкуються великими літерами
симетрично до тексту;
- заголовки підрозділів друкують
малими (крім першої) літерами з абзацу.
Крапку
в кінці заголовка не ставлять!
Нумерація:
Арабськими цифрами у правому верхньому куті без знака №.
Першою сторінкою є титульна, яка не нумерується.
Якщо в
роботі є таблиці, кожна з них повинна мати свою назву. Слово “Таблиця”
друкується з великої літери справа. Якщо у розділі одна таблиця, вона не
нумерується, якщо ж їх кілька, то пишеться “Таблиця 1.1”, “Таблиця 1.2”, де
перша цифра вказує на номер розділу, а друга – таблиці.
Назва
таблиці друкується посередині рядка малими буквами (перша – велика).
Оформлення
цитат:
Після лапок або без цитатних посилань у квадратних дужках [2, 25].
Перша цифра – порядковий номер джерела у списку літератури, друга – сторінки.
Немає коментарів:
Дописати коментар